Ви вчите англійську вже не перший місяць. Знаєте, як будується речення, читаєте меню і розумієте, про що пісня. А потім до вас на вулиці звертається іноземець - і в голові порожньо. Знайомо? Тоді ви, мабуть, уже думали про розмовний клуб. І, мабуть, уже встигли злякатися.
Мене звати Вікторія Рудоміна, я засновниця і методологиня онлайн-школи EnglishMova (раніше English UA). Перед кожним набором нашого розмовного клубу я чую одне й те саме запитання: «А мені буде не страшно? Я зможу говорити?». Чесна відповідь: так, зможете, якщо у вас є база рівня A1 і якщо клуб влаштований так, щоб вам було чим говорити. Нижче - про те, чого саме бояться дорослі, і як я прибирала кожен із цих страхів, коли будувала EnglishMova Club.
Чого насправді бояться дорослі в розмовному клубі
Страх говорити іноземною - не ваша особиста слабкість. Ще 1986 року дослідники Горвіц, Горвіц і Коуп описали «тривожність на уроці іноземної мови» і виміряли її анкетою з 33 тверджень (Horwitz, Horwitz & Cope, 1986). Два з них повторює майже кожен мій студент на першій зустрічі:
- «Я панікую, коли маю говорити без підготовки».
- «Я боюся, що інші сміятимуться з мене».
За цими двома реченнями стоять чотири дуже конкретні побоювання: мені не буде що сказати; я забуду слово і зависну; мене виправлятимуть при всіх; усі говоритимуть краще за мене, і я промовчу весь урок. Розберу кожне і покажу, що з ним робить формат клубу.
Страх перший: «Мені не буде що сказати»
Звичайна картина розмовного клубу: ви заходите в Zoom, викладач оголошує тему і ставить запитання. Ви чуєте його вперше - і намагаєтеся одночасно зрозуміти запитання, придумати відповідь і скласти її англійською. На рівні A1 це три задачі одночасно, і мозок обирає четверту: мовчати.
Тому в моєму клубі жодне запитання не звучить уперше на зустрічі. За день до кожної з 24 зустрічей ви отримуєте робочий зошит - ми називаємо його воркбук. Це PDF на 15-20 сторінок, де написано: яка тема, на які саме запитання ми будемо відповідати і як на них відповісти.
Наприклад, перша зустріч - знайомство. У воркбуці 11 запитань: як вас звати, звідки ви, де живете зараз, ким працюєте, чи подобається робота, які у вас хобі. І під кожне запитання - заготовка, у якій треба лише заповнити пропуски своїм життям. Для тих, хто тільки почав: «I live in ___ now. It's ___. I like ___.» Для тих, хто вже трохи говорить: «I currently live in ___. I moved here ___ ago. What I like about this city is ___.»
Правило з воркбука: відповідайте маленькими блоками. Один факт, одна деталь, одна емоція. «I live in Kyiv. It's a big city. I like it.» Три простих речення кращі за одне складне з помилками.
Дехто соромиться шаблонів: мовляв, це не справжня розмова. Насправді готовими блоками говорять і носії мови. Мозок не збирає речення зі слів по одному, він дістає готові блоки. У дослідженні Boers та колег студенти, яких учили помічати й використовувати усталені фрази, отримали від експертів вищі оцінки усного мовлення, ніж контрольна група (Boers et al., 2006, Language Teaching Research). Шаблон на перших зустрічах - це той самий механізм, яким ви колись заговорили рідною мовою.
Страх другий: «Я забуду слово і зависну»
Це трапляється з усіма і на будь-якому рівні. Різниця лише в тому, що досвідчений мовець має в запасі кілька фраз, якими він виграє час, а новачок - ні. Тому ще до старту клубу ви отримуєте маленький словник рятівних фраз, з аудіо, щоб навчитися їх вимовляти:
- виграти час: «Just a second…», «Let me think…»;
- чесно сказати: «I forgot the word», «I don't know this word in English»;
- попросити допомогу: «How do you say … in English?»;
- пояснити іншими словами: «It's the thing you use for…», «It's similar to…».
Є ще одна група фраз, про яку майже ніхто не думає заздалегідь: як ввічливо не відповідати. На зустрічі-знайомстві є запитання про сім'ю і дітей, і для когось вони болючі. Для цього у воркбуці є «м'яка відповідь»: «I'd rather not say», «It's private for me». Ви не зобов'язані розповідати про себе все. Ви зобов'язані лише говорити англійською.
Страх третій: «Мене виправлятимуть при всіх»
Уявіть: ви нарешті наважилися і почали розповідати про свій день. На третьому слові вас зупиняють: «he goes, а не he go». Ви виправляєтеся, починаєте знову - і на п'ятому слові зупиняють ще раз. Після третього разу ви замовкаєте і більше не хочете говорити. Щоб цього не ставалося, я розділила кожну зустріч на частини з різними правилами.
Зустріч триває 90 хвилин і має чотири кроки:
- Пояснення теми. Я повторюю граматику, яка потрібна для сьогоднішньої розмови, і додаю живу лексику. Тут я ставлю допоміжні запитання, і ми працюємо над точністю (accuracy).
- Розмовні кімнати. Zoom ділить групу на кімнати по 3-4 людини, два раунди по 20 хвилин або три по 15. Ви відповідаєте на запитання з воркбука і розпитуєте партнерів. Тут ми працюємо над швидкістю і сміливістю (fluency).
- Я ходжу кімнатами і слухаю. Записую помилки, які повторюються. Не перебиваю.
- Спільний розбір. Повертаємося в загальну залу. На дошці я пишу помилку, закреслюю її і поруч пишу правильно. Хто помилився, не кажу. Потім ставлю допоміжні запитання, щоб група сама побудувала речення правильно.
Так працюють одразу дві пам'яті, слухова і зорова, а червоніти нікому не доводиться. Три помилки, які я записую в кімнатах найчастіше:
| Що чую | Як правильно | Що відбувається |
|---|---|---|
| he go, she work | he goes, she works | губиться закінчення -s у третій особі |
| I tired, I am go to work | I am tired, I go to work | плутанина між to be і звичайним дієсловом |
| I go to shop, She is teacher | I go to the shop, She is a teacher | артиклі - в українській їх немає, тож їх забувають |
Відкладене виправлення - не м'якість заради м'якості. У невеликому дослідженні з 20 студентками група, якій помилки виправляли після виступу, а не під час, через 30 занять говорила швидше (75 проти 64 слів на хвилину), робила менше пауз і менше боялася. З твердженням «я не хвилююся через помилки на уроці» погодилися 80% проти 30% у групі з миттєвим виправленням (Rahimi & Vahid Dastjerdi, 2012). Вибірка маленька, але картина збігається з тим, що я бачу на кожному наборі.
Правило кімнат: мікрофон увімкнений, мова - англійська. У складний момент можна на хвилину перейти на українську, але повертаємося до англійської. Помилятися можна і треба.
Страх четвертий: «Усі говоритимуть краще, а я промовчу»
У групі з п'ятнадцяти людей за 90 хвилин вам дістанеться кілька хвилин розмови, і ті ви проведете, порівнюючи себе з сусідом. Тому розмовні кімнати в моєму клубі - по 3-4 людини. У такій кімнаті мовчати неможливо фізично: раунд триває 15-20 хвилин, і третина часу - ваша.
А якщо день зовсім не той? Для цього є правило, яке знімає останній страх. Якщо сьогодні ви не в настрої або фізично не там, де можна говорити вголос, - не пропускайте зустріч. Зайдіть без камери і мікрофона. Для мене це сигнал не додавати вас до кімнати. Ви послухаєте пояснення, почуєте розбір помилок, а наступного разу повернетеся в кімнату. Ніхто не мовчить цілий урок, але нікого й не змушують.
Що я змінюю залежно від групи - лише подачу. Якщо зібралися люди з міцнішою базою, додаю ідіоми і складнішу лексику. Якщо база слабша, пояснюю простіше. Структура і теми лишаються, і ви бачите їх у кабінеті з першого дня:
| Тижні | Теми зустрічей |
|---|---|
| 1-2 | знайомство і small talk · щоденні справи й час · практика аудіювання за піснею · розмова про майбутнє |
| 3-6 | плани на вихідні · емоції · практика аудіювання за піснею · розмова про минуле · практика аудіювання за фільмом: Past Simple у сценах · їжа і ресторани · покупки і гроші |
| 7-10 | опис людей і місць · здоров'я · практика аудіювання за серіалом · подорожі і транспорт · як спитати дорогу · гра «Lost in the City» |
| 11-12 | погода і пори року · фінальна speaking party |
Що відбувається з людиною за 12 тижнів
На першій зустрічі я кажу всім одне й те саме: навіть якщо зараз важко сформулювати власну думку, у воркбуці є шаблон, який можна підлаштувати під себе. Наше завдання - щоб ви говорили. Не ідеально, а говорили.
Так і відбувається. Перші зустрічі люди здебільшого підставляють свої слова в заготовки. А потім настає момент, коли заготовка вже не потрібна.
Моя студентка Людмила прийшла в клуб одразу після першого курсу нашої програми. У відгуку вона розповіла, що перші п'ять, а то й шість зустрічей користувалася лише шаблонами. Потім розговорилася і сама почала будувати речення. Її слова: вона почала собою пишатися, а слова «самі виходять з пам'яті». Мовою викладача це називається активацією пасивного словникового запасу: слова, які ви впізнавали в тексті, стали вашими в розмові.
«Я почала собою пишатися. Слова самі виходять з пам'яті». Людмила, студентка EnglishMova Club
За рахунок чого це відбувається? Не за рахунок чуда і не за рахунок «таланту до мов». За рахунок чотирьох речей, які я описала вище і які працюють разом:
- підготовка - ви щоразу знаєте запитання і маєте заготовку, тож говорите з першої зустрічі, а не з десятої;
- безпека - вас не перебивають і не називають, тож ви не замовкаєте після першої помилки;
- обсяг говоріння - у кімнаті на 3-4 людини третина кожного раунду - ваша, і так двічі на тиждень, 12 тижнів поспіль;
- розбір після - помилки все одно виправляються, але так, що запам'ятовуються, а не ранять.
Щоб ви самі почули цю різницю, у клубі є завдання «до» і «після». Перед стартом ви записуєте 7-10 речень про себе, аудіо або відео: як вас звати, де живете, навіщо вам англійська. На 24-й, останній зустрічі ви робите те саме ще раз і порівнюєте два записи. Цей момент я люблю найбільше. Люди чують, з чим зайшли і з чим виходять, і починають себе поважати. Після цього ніхто не питає, чи варто вчитися далі.
Кому в клуб поки що рано
На першій зустрічі я кажу прямо: «Зараз ви відчуєте, наскільки ви готові». Якщо після першого разу вам некомфортно - напишіть куратору. Куратор перенесе вас у групу, яка стартує через 3-4 місяці, а до того часу ви продовжуєте навчатися на курсах. Приходите з наступним набором, і вам буде комфортно. Ми завжди чесно кажемо: краще прийти пізніше, ніж мучитися.
Клуб також не замінює курс. Якщо ви ще не знаєте, як будується речення в Present Simple і що таке to be, починати треба не з розмов, а з бази. У нашій школі це курс Start - перший курс програми English Every Day, з якого починають з нуля. Після нього в клубі вже є з чим говорити.
З чого почати
Набори в EnglishMova Club стартують тричі на рік, група працює 12 тижнів: 24 зустрічі, двічі на тиждень по 90 хвилин, у кімнатах по 3-4 людини. Щоб приєднатися, достатньо пройти курс Start; студенти інших програм школи теж приєднуються. Актуальний набір та умови - на платформі emova.ai. Якщо сумніваєтеся щодо рівня, пройдіть безкоштовний тест або напишіть нам на go@englishmova.com - підкажемо, з чого почати саме вам.
