«Я погано запам'ятовую слова». Такий коментар я отримала навіть сьогодні, і подібні приходять постійно. Це кажуть не лише наші студенти: дорослі, які вчать англійську, скаржаться на пам'ять на слова чи не найчастіше. Вчили, повторювали, а за кілька днів слова наче й не було.
Мене звати Вікторія Рудоміна, я засновниця і методологиня онлайн-школи англійської EnglishMova (раніше English UA). Коротка відповідь така: проблема зазвичай не в пам'яті, а в способі. Слово не запам'ятовується з одного разу. Його треба зустріти багато разів, у різних контекстах, і щоразу не лише побачити, а згадати й ужити. Тому я раджу три речі:
- вчити не окремі слова, а фрази, в яких слово живе;
- чіпляти до складного слова асоціацію - рядок пісні або смішну картинку;
- повертатися до слова у вправах, де його треба згадати, а не перечитати.
Нижче - чому слова вилітають з голови і як кожен із цих трьох кроків працює на практиці.
Чому англійські слова забуваються
Типова картина: людина побачила нове слово, прочитала його три рази і більше до нього не повернулася. Так слово не запам'ятовується. Одне й те саме слово має трапитися вам у різних контекстах і з різних боків: у поясненні викладача, у вправі, у реченні, яке ви пишете самі, у пісні чи фільмі.
Це добре видно і в дослідженнях. Стюарт Вебб перевірив на 121 студенті, як знання слова залежить від кількості зустрічей з ним: нові слова траплялися в текстах від одного до десяти разів. Що більше зустрічей, то краще студенти знали слово з усіх боків: написання, значення, граматику, слова, з якими воно вживається (Webb, 2007, Applied Linguistics). Помітний результат давали десять зустрічей, а для повного знання слова, за висновком автора, може знадобитися й більше.
Тому англійська - це не лише певна кількість вивчених слів. Це ще й оточити себе мовою: слухати пісні, дивитися фільми. Не обов'язково щось складне - підійдуть і мультики, і улюблені пісні. В улюбленій пісні завжди можна знайти потрібне вам слово. Як дивитися фільми й слухати пісні так, щоб це справді працювало, я розповіла в статті про фільми, серіали й пісні.

Чому фраза запам'ятовується краще за окреме слово
Окреме слово в списку - як ключ без дверей. Ви знаєте, що take - це «брати», але у фразах воно часто означає зовсім інше. Фраза дає слову контекст: ви одразу бачите, з якими словами воно дружить і в якій ситуації звучить. Тому лексику я раджу вчити цілими фразами, а не окремими словами. Ось як це виглядає на словах, які новачки зазвичай зубрять поодинці:
| Слово | Фраза | Що означає |
|---|---|---|
| book | book a table | забронювати столик |
| take | take a bus · take a break | поїхати автобусом · зробити перерву |
| get | get up · get home | вставати · дістатися додому |
| make / do | make a mistake · do homework | зробити помилку · зробити домашнє завдання |
Остання пара добре показує, навіщо це потрібно. Українською і make, і do перекладаються як «робити», тож окремим словом їх не розрізнити. А фраза make a mistake запам'ятовується цілком, і питання «make чи do» вже не виникає.
Лайфхак: коли трапляється нове слово, запам'ятовуйте не саме слово, а фразу, в якій ви його зустріли. Тоді воно прийде в голову разом зі своїм контекстом.
Метод асоціацій: Beyoncé і дівчинка з бантами
Коли слово чи правило вперто не тримається в голові, я чіпляю до нього асоціацію. Два приклади з моїх груп.
Пісня, яка тримає граматику
Умовні речення (conditionals) - тема, на якій дорослі часто плутаються. Нульовий і перший типи ще запам'ятовують, а далі починається плутанина. Коли я побачила, що група плутає, як будується другий тип, я запропонувала розібрати пісню Beyoncé If I Were a Boy. У ній ця конструкція повторюється знову і знову: If I were…, I would…
Тепер, коли студенти знову плутаються, я кажу одне слово: «Beyoncé». Вони подумки проспівують рядок - і вже знають, як будується речення цього типу. Розбір цієї пісні з іншими прикладами є в статті ТОП-10 англійських пісень, які знає кожен українець.

Картинка, яка тримає фразове дієслово
З фразовими дієсловами інша біда: значення не випливає зі слів. Stand - стояти, вставати, а stand out - вирізнятися, бути помітним серед інших. Логікою це не вивести, тому я запропонувала групі картинку: дитяче свято в садочку, діти вбрані й читають віршики, і одна дівчинка найгарніша, бо в неї найбільші банти. Ось ця дівчинка stands out.
Тепер, коли значення вилітає з голови, мені досить сказати: «дівчинка з бантами». І група одразу: «А, stand out». Так асоціації допомагають запам'ятовувати і лексику, і граматику.
Це працює не лише в моїх групах. Франк Боерс показав, що коли за фразовими дієсловами та ідіомами студентам пояснюють образ, з якого виросло значення, вони краще запам'ятовують ці вирази (Boers, 2000, Applied Linguistics). А чому рядок пісні тримається в пам'яті краще за правило, показав експеримент Единбурзького університету - про нього я писала в статті про фільми й пісні.
Лайфхак: для слова, яке постійно вилітає, придумайте свою картинку або знайдіть пісню, де воно звучить. Що кумедніша асоціація, то легше її згадати.
Чому вправи працюють краще за картки
Картки, словничок у зошиті - все це чудово. Але будьмо чесними: дорослі люди з цим не морочитимуться. Набагато краще працюють інтерактивні вправи, де треба просто натискати пальцем на потрібну кнопку. Їх дорослі виконують охочіше, і результат вони дають більший.
Секрет не в кнопках, а в тому, що у вправі слово треба згадати, а не просто ще раз побачити. Джеффрі Карпіке і Генрі Редігер перевірили це на іноземних словах: через тиждень студенти, які раз у раз перевіряли себе, пам'ятали близько 80% слів. Ті, хто після першого вдалого згадування більше себе не перевіряв, а лише перечитував, - близько третини (Karpicke & Roediger, 2008, Science). Цікаво, що самі студенти цієї різниці не відчували.
Саме так побудоване навчання на нашій платформі emova.ai. Після відеоуроку працюєте з AI-тренажером Еммою: на одну тему кілька вправ, у кожній по кілька завдань - вставити слово, правильно скласти речення, вибрати потрібний прийменник у фразовому дієслові. Кількість залежить від уроку. Якщо ви помилилися, Емма повертає вас до того місця у відео, де я це пояснюю. Потім є окремий урок повторення, де ми закріплюємо матеріал. А частину завдань я обов'язково даю письмово, у звичайному зошиті, - їх перевіряє куратор.

Повернення до теми через певний час - теж не випадковість. Метааналіз 317 експериментів показав: повторення, розподілене в часі, дає кращий результат, ніж те саме повторення за один раз (Cepeda et al., 2006, Psychological Bulletin).
Якщо ви ще обираєте, як вчитися - з викладачем, у групі, у застосунку чи у відеокурсі, - я порівняла ці формати в окремому огляді. А чи потрібен дорослому репетитор, я розібрала в окремій статті.
Коли цей спосіб не спрацює
Коли я вкотре чую «у мене погана пам'ять, я погано запам'ятовую», я відповідаю: «Ви неправильно вчитеся, бо запам'ятати можна все, що хочеш». І ставлю два запитання:
- Чи є у вас для цього бажання?
- Чи правильно ви виконуєте рекомендації викладача?
Жоден метод не спрацює, якщо завдання лишаються невиконаними, бо «немає часу». Такий варіант - не варіант. Фрази, асоціації й повторення працюють тоді, коли ви слухаєте викладача і виконуєте всі завдання, а не вибірково.
Коротко: як вчити англійські слова, щоб не забувати
- Зустрічайте слово багато разів і в різних контекстах: урок, вправа, пісня, фільм.
- Вчіть фрази, а не окремі слова: book a table, take a break, make a mistake.
- Чіпляйте асоціацію до того, що вилітає: рядок пісні, смішну картинку.
- Згадуйте, а не перечитуйте: вправи, де відповідь треба дати самому.
- Повертайтеся до теми через час і виконуйте всі завдання викладача.

З чого почати
Якщо ви починаєте з нуля або хочете закласти базу заново, у нашій школі це курс Start - перший курс програми English Every Day. Перші фрази там вчаться саме так: у відео, у вправах з Еммою і в зошиті. Подивитися, як це виглядає, можна без реєстрації в безкоштовному демо-уроці.
- Webb, S. (2007). The Effects of Repetition on Vocabulary Knowledge. Applied Linguistics, 28(1), 46-65. doi.org/10.1093/applin/aml048
- Karpicke, J. D., & Roediger, H. L. (2008). The Critical Importance of Retrieval for Learning. Science, 319(5865), 966-968. doi.org/10.1126/science.1152408
- Boers, F. (2000). Metaphor Awareness and Vocabulary Retention. Applied Linguistics, 21(4), 553-571. doi.org/10.1093/applin/21.4.553
- Cepeda, N. J., Pashler, H., Vul, E., Wixted, J. T., & Rohrer, D. (2006). Distributed Practice in Verbal Recall Tasks. Psychological Bulletin, 132(3), 354-380. doi.org/10.1037/0033-2909.132.3.354









